11.09.2018 / Aktualności, WARSZAWA W BUDOWIE

WARSZAWA W BUDOWIE 10

Współczesne miasto można opisać jako nieustanną próbę uporania się z Obcym poprzez uczynienie go Sąsiadem.

Pojęcie sąsiada oznacza współistnienie i wyobcowanie, miłość i nienawiść, podobieństwo i inność. Słowo to jest notorycznie nadużywane w oficjalnych wypowiedziach przedstawicieli rządów narodowych, którzy wykorzystują je jako metaforę, nie biorąc pod uwagę wielości skojarzeń, jakie przywołuje. Sąsiedzi to także tytuł książki, której użyto w tym roku, by uzasadnić przyjęcie przez Sejm kontrowersyjnego prawa, które wywołało wzrost przejawów antysemityzmu i nastrojów antyukraińskich.

Podobnie jak mieszkańcy innych polskich miast, coraz więcej warszawiaków odkrywa, że ich sąsiadami mieszkającymi drzwi obok są Ukraińcy, Białorusini, Mołdawianie, Rosjanie, Gruzini lub Uzbecy. Rosnący napływ imigrantów zza wschodniej granicy oznacza, że po raz pierwszy od zakończenia II wojny światowej Polska przestaje być państwem monoetnicznym.

10. edycja WARSZAWA W BUDOWIE odpowiada na tę sytuację, przełamując logikę tego festiwalu w sposób, który odzwierciedla zmiany zachodzące w polskim społeczeństwie. Zamiast mówić o rosnącej społeczności imigrantów zza wschodniej granicy za pomocą obiektywizującego i niezaangażowanego medium, jakim jest dzieło sztuki, festiwal przejmowany jest przez grupę przybyszów z Ukrainy (tak jak w wyobrażeniu niektórych osób, imigranci z tego kraju „przejmują” teraz miejsca pracy, instytucje i osiedla w wielu polskich miastach).

Wzrost migracji z Ukrainy do Polski nie odbywa się jednokierunkowo, lecz głęboko zmienia realia gospodarcze, polityczne i społeczne obydwu krajów. Tegoroczna edycja festiwalu obejmuje zatem dwie stolice Europy Wschodniej, które po 1991 roku obrały dwie skrajnie różne drogi rozwoju.

W Warszawie wystawa Sąsiedzi odbędzie się w powojennym modernistycznym pawilonie Cepelii. Instytucja ta w swoim założeniu miała sprzyjać rozwojowi nowego modelu polskiej tożsamości narodowej. Przez dziesiątki lat po rozwiązaniu Układu Warszawskiego pawilon służył w dość symboliczny sposób za salon gier. W Kijowie festiwal odbędzie się na terenie, który stanowi jeden z najbardziej uderzających symboli rozkładu tkanki społecznej i miejskiej w latach 90. XX wieku. Niegdyś tętniąca życiem trasa łącząca centrum Kijowa z Górnym Miastem, czyli biegnąca przez śródmieście Aleja Petriwska, stała się ziemią niczyją wskutek serii katastrof geologicznych i społecznych.

Dwa miasta, w których odbywa się projekt zatytułowany Sąsiedzi, spotkają się w przestrzeni wystawienniczej Cepelii w Warszawie. Wiele prac zaprezentowanych na wystawie dotyczy sposobów, w jakie pojęcie architektury i pozycja architekta ulegają obecnie przeobrażeniu w wyniku działania lokalnych i globalnych mechanizmów rynkowych lub ideologii politycznych minionej i obecnej epoki.

W tym projekcie idea „sąsiadów” kojarzy się z ciągłym napływem imigrantów, niepewnością zatrudnienia i przemianą, nie zaś z trwałym i stabilnym współistnieniem. To pozwala spojrzeć z innej perspektywy na ciągłe migracje do miast Europy Zachodniej i poza nią, często mylnie określane jako „kryzys migracyjny”. Projekt zwraca szczególną uwagę na wojnę ideologiczną, która rozgrywa się w publicznej przestrzeni miasta, odsłaniającą nowy wzrost napięć między grupami etnicznymi i próbę ustanowienia prawicowego monopolu na interpretację historii.

„Neighbours” to w języku angielskim termin neutralny pod względem płci. „Sąsiedzi”, ta językowa demonstracja męskiej siły wykorzystywana, jako symboliczny sposób wprowadzania niewystarczająco reprezentowanego, niewidzialnego zaangażowania kobiet w procesy kształtowania i użytkowania przestrzeni miejskich, ze szczególnym uwzględnieniem pracy przypisanej danej płci, jaką wykonują imigrantki zza wschodniej granicy.

więcej

***

Сучасне місто можна описати як нескінченну спробу дати собі раду з «іншим», представляючи його/її як «сусіда».

Поняття «сусід» позначає співіснування та відчуження, любов та ненависть, схожість та відмінність. Уряди національних держав часто зловживають цим словом в офіційному дискурсі, застосовуючи його як метафору і не беручи до уваги його внутрішню неоднозначність. «Сусіди» – це також назва книжки, яка цього року у Польщі була використана як мотив для ухвалення контроверсійного закону, що призвів до сплеску антисемітських та антиукраїнських настроїв.

Чимдалі більша кількість мешканців Варшави (та багатьох інших польських міст) виявляють, що їхні сусіди приїхали з України. Або ж із Білорусі, Молдови, Росії, Грузії, Узбекистану і так далі. Все більший наплив мігрантів з-за східного кордону призводить до того, що вперше з часів Другої Світової війни Польща перестає бути моноетнічною державою.

10-ий фестиваль «Варшава в будові» відповідає на цю ситуацію, відображаючи зміни, що відбуваються з польським суспільством, на рівні логіки самого проекту. Замість того, щоб говорити про дедалі більшу спільноту мігрантів з-за східного кордону в об’єктивованій та дистанційованій манері мистецької репрезентації, прибульці з України переймають контроль над самим фестивалем (подібно до того, як у деяких проявах масової уяви мігранти з цієї країни «переймають» робочі місця, інституції та житлові площі в численних польських містах).

Різке зростання міграційної хвилі з України в Польщу – зовсім не односторонній процес. Він суттєво змінює економічне, політичне та соціальне функціонування обох країн. Тому проект цьогорічного фестивалю розподілено між двома східноєвропейськими столицями, які після 1991 року пішли вражаюче різними шляхами розвитку.

У Варшаві виставку «Сусіди» розташовано у післявоєнному модерністському павільйоні «Цепелія». Ця інституція мала слугувати місцем конструювання нової польської ідентичності. В часи після розірвання Варшавського договору це приміщення, символічно, трансформували в залу з ігровими автоматами. У Києві проект втілюватиметься на території, яка є одним із найбільш симптоматичних наслідків соціального та урбаністичного колапсу 1990-х років. Вулиця Петрівська, що колись була жвавою артерією між Подолом і Верхнім містом, після серії геологічних та соціальних катастроф перетворилася на непролазні хащі.

Два міста, в яких проходитиме проект «Сусіди», зустрінуться у виставковому просторі «Цепелії» у Варшаві. У деяких роботах з виставки осмислюються різні способи, у які за допомогою локальних та транснаціональних ринкових механізмів, а також минулих і теперішніх ідеологій, трансформується поняття архітектури та позиціонування її творців.

Ідея «сусідів» в рамках цього проекту розглядається радше як стан постійного руху, прекарності та трансформації, аніж як постійне, стабільне співіснування. Це відкриває своєрідну перспективу на сучасні потоки міграції в європейські міста та за їхні межі, що зазвичай помилково репрезентуються як «міграційна криза». Особлива увага приділяється ідеологічній битві, що розгортається у публічному міському просторі у вигляді міжетнічної ворожнечі та спроб встановити праву монополію на історію.

«Сусіди» в англійській мові – це гендерно нечутливе слово. Цей лінгвістичний симптом чоловічої влади символічно використовується в проекті для демонстрації недорепрезентованої, невидимої участі жінок у процесі формування та використання міського простору, з особливим акцентом на гендерованій праці жінок-мігранток з іншого боку польського східного кордону.

більше

Organizatorzy:

Finansowanie: miasto stołeczne Warszawa: